вівторок, 21 лютого 2017 р.



В бібліотеці до Дня рідної мови було проведено вікторину « Розквітай, українська мово, цвітом калиновим». Учні 6 класу Заключенко Валя, Павляк Таня, Шийка Діма, Боровко Ульяна і Зоряний Ярослав  сумлінно боролися за призові місця. І все таке перше місце своїми знаннями одержала Боровко Ульяна, а друге  місце  Шийка Діма. Я бібліотекар Лупаніна Галина Миколаївна можу відверто сказати , що наші учні Коновалівської школи  най розумніші.

вівторок, 14 лютого 2017 р.




БАЙКА ВЧИТЬ, ЯК НА СВІТІ ЖИТИ
(загально систематичний масcовий захід )



  Ульяна: Окрім Великого Кобзаря, ХІХ століття подарувало українській літературі чимало визначних постатей, чия творчість впливала не лише на формування обличчя культурно-історичної епохи, але й на світогляд та самоідентифікацію нашої нації. Серед таких майстрів слова – Євген Гребінка, в основному відомий українському читачеві як байкар. Хоча він – набагато багатогранніша постать: талановитий лірик, прозаїк, видавець.

  Діма: А народився майбутній письменник 2 лютого 1812 року на хуторі Убіжище на Полтавщині (тепер село Мар’янівка під Пирятином) в родині відставного штаб-ротмістра Павла Гребінки та Надії Чайковської, доньки знатного пирятинського козака. Український фольклор оточував Євгена ще з раннього дитинства, адже ним опікувалася няня – покріпачена козачка Марія, яка знала сотні українських казок і пісень. Фантастичні образи, легендарні герої, оспівані народом борці за правду і волю тривожили дитяче серце. А вечорами на сімейних чаюваннях мати згадувала полковників і сотників Чайковських, своїх дідів та прадідів. І ці розповіді відклалися в пам’яті хлопчика, аби потім вилитися в писане слово. Мудрості життя навчався Євген і від кріпацьких дітей, серед яких пролинуло його босоноге дитинство.

  Про місце свого народження пізніше Гребінка писав: «Уже я так думаю, що нема й на світі кращого місця, як Полтавська губернія! І степи, і ліси, і садки, і байраки, і щуки, і карасі, і вишні, і черешні, і усякі напитки, і воли, і добрі коні, і добрі люди – усе є, усього багацько».

  Таня:Малий Євген дуже любив читати – і часто замість того, аби спати, засиджувався у ліжку з книжкою. Домашній наставник Гребінки згадував: «Його особливо цікавили слов’яни, малоросійські гетьмани, «Енеїда» Котляревського, повір’я про чаклунок, відьом тощо…». Любов до книг не полишала його все життя. «Заходив до книжкової полиці Глазунова. Боже мій, як багато книжок. Я хотів би усі їх купити. І зізнаюсь вам, хоч це й соромно, я почав нарікати на долю, що вона не породила мене багатим. З якою б радістю я назвав усі ці твори розуму людського моїми, з яким би задоволенням все своє дозвілля проводив з цими мертвими друзями нашими!…».




 Ярослав: В Петербурзі працював у комісії духовних училищ, викладав словесність у Дворянському полку, 2-му кадетському корпусі та інших військово-навчальних закладах. Колишні учні Гребінки згадували про нього з теплом та любов’ю. Часто замість того, аби викладати урок, він натхненно читав чи то якусь поезію, чи прозовий уривок. Він ніколи не сварив непослухів і не жалівся на них начальству. А коли сердився, то звертався до учня зі словами: «Ви нездорові. Вам потрібно в лікарню». І ці слова діяли краще, ніж погрози чи покарання…

  Вітя: «Гребенка, – писав І. Франко, чітко визначаючи самобутність його байкарського доробку, – шел путем, проложенным в русской литературе Крыловым, но шел довольно самостоятельно, не подражая Крылову, внося в свои басни украинский пейзаж и мировоззрения украинского мужика. Его сатира не широкая и не едкая, хотя далеко небезидейная, юмор свободный и далекий от шаржа. Язык прекрасный».

  Валя:Кращі байки Є. Гребінки (а їх переважна більшість) написані в дусі просвітительського реалізму, пройняті демократичними настроями, сповнені конкретного соціального і національно-побутового змісту, спрямовані проти сваволі й насильства, беззаконня й несправедливості, пануючих у тогочасному суспільстві. У таких байках, як «Ведмежий суд», «Рибалка» та ін., що мають виразну життєву основу, сатирично-викривальні тенденції, український поет, майстерно використовуючи алегоричні можливості традиційного жанру, реалістично змальовує хижацтво, визиск, відверту злочинність дій чиновників різних рангів – волосної і повітової адміністрації, царського суду, жертвою яких завжди є проста, беззахисна людина.

  Максим:Значна частина байок Є. Гребінки («Лебідь і Гуси», «Верша та Болото», «Маківка», «Могилині родини» та ін.) присвячена осміянню загальнолюдських вад – чванства, скупості, хвалькуватості, невігластва, розбещеності тощо (показово, що носіями цих вад нерідко виступають представники власть імущих). Написані в гумористично-повчальному плані, байки цього циклу часом пройняті іскристим народним сміхом, позначені комізмом ситуацій, насичені колоритними картинами селянського побуту.

   Ведуча ІІ: 1835 року Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком, і це знайомство відіграло визначальну роль у житті Кобзаря. Саме Євген Гребінка (поруч із Сошенком, Григоровичем-Барським, Мокрицьким) був серед тих українців, без самовідданої допомоги яких було б неможливим звільнення Тараса з кріпацтва. Якраз ці люди зробили перший поштовх, залучили до справи впливових російських «партнерів»: Жуковського, Брюллова, Венеціанова.

   Діма:Гребінка писав до Квітки-Основ’яненка: «У мене тут є чудовий помічник – Шевченко, людина дивовижна» і радив Сошенкові: «Давати Тарасу книжки, більше книжок!».

  Ульяна:Помітну увагу привертають вірші Є. Гребінки, присвячені історичному минулому України – «Курган», «Нежин-озеро», «Украинский бард», поема «Богдан» (1843), написані як за історичними матеріалами, так і на основі національних народних переказів. Найзначніше місце серед творів цього циклу належить драматичній поемі «Богдан. Сцены из жизни малороссийского гетмана Зиновия Хмельницкого», в якій, широко використавши ряд історичних джерел, козацькі літописи, народні пісні й думи, Є. Гребінка правдиво показав героїку українського визвольного руху.

  Діма:Мрії про щастя почали здійснюватися. У 1842 р. Гребінка знайомиться з Марією Василівною, онукою сусіда, небагатого поміщика Миколи Степановича Ростенберга, а наступного року вони освічились. Серце поета ожило й заспівало.

 Ульяна:Сподівання Євгена Гребінки справдились: дружина принесла йому щастя. Ця маленька, весела жінка стала його другом і втіхою. З нею він забув про свої хвороби, про втому, про життєві незлагоди.

  Літературна діяльність Є. Гребінки тривала близько двох десятиліть. За цей час він створив багато оригінальних і перекладних творів українською і російською мовами, байок, романів, повістей, оповідань, нарисів. Але хвороба все більше давала про себе знати.

  Таня: «Візьміть мене додому. Хай мені заспіває жайворонок степовий у рідному краю» – так говорив письменник в останні дні свого життя. Багато людей прийшло провести письменника в останню путь – літератори, художники, музиканти, друзі, знайомі, вчителі кадетського корпусу і кадети. А путь та була дуже довга – від північної столиці до Убіжища. Цього разу степовий жайворонок полетів на свою рідну Україну назавжди.

  Ярослав:Усього 36 років доля вділила Євгенові Гребінці. Але за цей час він устиг найголовніше – пройти шлях від малороса до українця. На ньому і компроміси двомовності, і славетний альманах «Ластівка», який об’єднав письменників з усієї України і показав, що українською мовою можна писати не «лише саме кумедне, смішне» – це мова великого народу.

середа, 11 січня 2017 р.




Коновалівська сільська бібліотека – це сучасний інформаційно – дозвіллєвий центр. Сьогодні читачами бібліотеки є 506 користувачів. Серед них діти різного віку, працюючі і непрацюючі,юнацтво. В їх розпорядженні 6733 примірників художньої, дитячої, науково популярної, довідкової  та іншої літератури з різних галузей знань на будь який читацький смак. Коновалівська бібліотека розвиває найцікавіші традиції підтримки та розвитку читання дітей та юнацтва. Їхніх творчих здібностей. Проводиться ряди масових заходів у бібліотеці, створено клуб за інтересами «Калинонька». Основними показниками роботи є виконання планових завдань по обслуговуванню користувачів. У бібліотеці є два комп’ютери і ноутбук  які підключені до мережі Інтернет.

середа, 7 вересня 2016 р.


   
       
 ВЕЧІР
До дня Незалежності
«Україна – вірність обраному шляху»











Ведуча.
Україно! Мій духмяний дивосвіт
Голубінь над чистим золотом волосся
Через терни йшла до волі стільки літ,
І настав тай світлий день коли. Збулося.
Ведучий: На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани…
Та тільки одна на землі Україна,
А ми її доньки й сини.






Ведуча: Усюди є небо і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть…
Та тільки одну Батьківщину ми маєм -
Її Україною звуть.
Звучить пісня

Ведучий: 24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто прийняла Акт проголошення України незалежною, самостійною, демократичною державою.
Ведуча: Сьогодні ми святкуємо25-тю річницю незалежності нашої держави.
З днем народження, Незалежна Україно!
Ведуча: Все, що мріялось нами,
Сповнилось, настало!
„Ще не вмерла Україна “
Гордо прозвучало!
звучить Державний Гімн України
Ведуча     Сьогодні ми відзначаємо і ще одне свято  - День села!Тож розпочнемо наш вечір!




Ведуча 1.
Добридень всім, кого сюди
стежина привела.
Ми будемо сьогодні відзначати
чудове свято – день села.
День рідного села -
де ви з’явилися на світ,
де ясні зорі вечорові
і вишень білосніжний цвіт.

Ведуча 2 :

Добрий день вам, славні люди!
творці небувалого, світлого дня.
Хай поле врожайне вам піснею буде,
врожаї хай щедрі вам родить земля.


Ведуча 1 :
В добру пору, в добрий час
ми вітати раді вас.
Хай добре справи йдуть у вас
повсякденно й повсякчас.

Ведуча 2 :
Вас сьогодні щиро ми усіх вітаєм
вам сьогодні шлем  теплі ці слова.
вам, односельчани , земний уклін,
здоров′я і наснаги
хай посилає бог усім.

Ведуча1 :
Нехай здійсняться всі ваші бажання,
прийміть від нас музичне це вітання!
Пісня 1__________________________________________________________________


Ведуча
Серед ставків, лугів село моє чудове
там на світанні запахи медові,
теплом вітрів овіяні луги,
а в цьому краї народились ми.
:
Стоїть, заціловане всіма вітрами,
колиска любові і пісня душі.
Тут стелеться легко дорога до мами
стежина дитинства веде в спориші.
Пісенний мій краю, любов моя вічна
тут пам’ять козацька і слава батьків.
Так хочеться довше дивитися в вікна,
вдивлятися в очі своїх земляків.



Ведуча 2:
Слово для привітання надається сільському голові Захарченко Валентині Георгіївні.
Слово для привітання надається директору товариства Коновалівське, депутату обласної ради Бобилю Володимиру Валерійовичу.
Слово для привітання надається директору товаристваПриват Агро Альянс , депутату  обласної ради Сидоренко Івану Івановичу
Слово для привітання надається  голові районної ради Ткаченко Катерині Володимирівні
     
Пісня  ________________________________________________________________


Ведуча 1
Є на нашому святі сьогодні родини , які багато років живуть у парі : у злагоді , у мирі , любові і взаєморозумінні. ми сьогодні щиро вітаємо родину Полішка Олександра  Миколайовича і Первойкіну Раїсу Ілінічну , які прожили разом _50___ років, виховали сина.
Від нас вам подяка велика і щира ,
за працю невтомну й щоденні турботи .
Нехай не болять вам натруджені руки ,
шанують вас син  і ваші друзі.
Слово для привітання надається сільському голові Захарченко В.Г

Ведуча
Срібне весілля — це цілих 25 років життя в шлюбі. Двадцятип’ятирічний шлюб — це теж коштовність в якомусь роді. Подружжя, яке прожило разом цілу чверть століття, вже ніколи не розлучаться, їх любов загартована роками, вони цінують, поважають і люблять один одного.
На цю сцену запрошуємо родини:
Самсикінf Анатолія Анатолійовича і Накісько Любов Миколаївну та                          Козченко Романа Олексійовича і Шпортюк Тетяну Філаретівну                             Хай повниться рідна оселя добром,
Любов’ю, щастям, душевним теплом.
Хай завжди ведеться з легкої руки.
Здоров’я бажаєм на довгі роки.
Хай радість буяє, хай щастя сіяє,
А лихо й незгоди хай дім оминають.
Хай Бог береже вас від болю й тривоги,
Щоб світлі завжди вам стелились дороги.
Хай роки принесуть сил нових приплив.



Ведуча 1 :
Коновалівка лагідна і мила
водночас велична і проста.
Ти мене з дитинства полонила,
ти навчила радості й добра.
Я зросла, не знаючи печалю,
мов трава безжурна, степова,
тут мене з дитинства колисали
шепіт нив і тиша степова.
Тут знайшла я розуму і сили,
ця прекрасна, лагідна земля
дивним зіллям серце напоїла,
щось мені у спадок віддала.

Ведуча 2 :
Хочеться побажати в цей сонячний день всім хорошого настрою. Всім , Коновальчанам , всім , хто народився та виріс у цьому прекрасному місці.
Особливо хочеться відмітити найстарших жителів села  яким у цьому році виповнюється 90 років.   Це Литвин Іван Степанович,  Попадюк   Григорій Федорович,  Діденко Марія Григорівна і Холенківська  Антоніна Петрівна. Побажати  вам міцного здоров’я , терпіння , хорошого настрою .
Запрщуємо вас на сцену

Пісня _________________________________________________________________
Ведуча 2 :
У маленькій хатинці,
у тихім куточку
мати спить і дитина маленька.
У віконце одчинене линуть в садочку
урочисті пісні соловейка.
Мати спить, над колискою сина схилившись,
певно, пісню малому співала.
А тепер, як приспала його, утомившись
край його і сама задрімала.

Ведуча 1
Так приємно сповістити вам , що за рік до нас в нашу сільську родину прибавилося аж __2_ маленьких жителів села це Сосюра Максим Сергійович і Преснякова Владислава Анатоліївна
Радість всій нашій родині
З цим ми хочим привітати
й побажати: 
Хай росте здоровим ваше немовлятко, 
Хай його охороняють з неба ангелятка, 
Хай Господь зішле дитині добру долю, 
Здоров’ячка міцненького, 
Сонечка ясненького! 
Хай росте всім нам на втіху, 
В домі буде море сміху! 
Батьків з дітками запрошуємо до нас на сцену
Ведуча 2
Всім батькам та діткам звучить музичне вітання.
Пісня

Ведуча 1:
Сьогодні на нашому святі присутня жінка яка 25 років пропрацювала секретарем сільської ради і зараз на заслуженому відпочинку захоплюється квітами. ЇЇ подвіря все у квітах  від простих чорнобривців ,петуній, айстр аж до жоржин ,гладіолусів та трояндів .Від різнобарвя квітів  весь двір неначе палає. Шановна Марія Михайлівна     запршуємо до нас на сцену                                                                                              Хай промені сонця вам радість дарують,
від наших сердець нехай лине тепло,
хай ваші очі в житті не сумують ,
у домі хай буде тільки добро
як невловимі ці роки , і зупинити їх не вдасться .
так хай же буде так завжди -
чим більше літ тим більше щастя.


Пісня ___________________________________________________________________


Ведуча.
Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.
Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики –
Пишуть палички.
Добре нам читається –
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна –
Хмуриться вона.
Це наша  Яковук Галина Михайлівна яка все життя працювала вчителем початкових класів. Шановна Галина Михайлівна
Бажаємо здоров'я міцного - без нього не милі ніякі діла,
В здоров'ї - багатство і радість, і більшого щастя нема.
Всього, що прекрасне є у житті,
Від щирого серця бажаємо всі.
Хай щастя панує у Вашому домі,
І радість хай буде завжди.
Здоров'я міцного і щедрої долі,
Хай Бог посилає на довгі роки!
Ведуча 2
Добрий майстер у роботі
І порадник у житті,
Ви розрадите в скорботі,
Не забудете в біді,
Порадієте на святі,
І на дружбу Ви багаті,
До людей Ви - лиш з добром.

Шановна Світлана Олексіївна запрошуємо вас на сцену
Бажаємо миру і світлої долі,
Запалу, енергії, сили доволі.
Творчого вогнику, віри й наснаги,
Щедрості серця, людської поваги.
На довгих стежках Вашої ниви
Будьте завжди Ви здорові й щасливі!
Пісня
Ще вранішнє сонце піднятись не в змозі,
І лиш одинокий десь півень співає,
Вона поспішає, вона вже в дорозі
Щоденна робота її ж бо чекає.
Ось так вона йде, поспіша.
Зустріли корівки її голосами.
Це ніжна Ромашка, це зіронька ясна,
Квасолька, Весна – всі чекають, як маму
В старанних руках закипіла робота:
Вже їсти дала і корів подоїла
Підмела, прибрала, та ще є турбота –
Теляток малих молочком напоїла.
Все впорала вчасно, надої підбила
Роботу старанно, на славу зробила.
Це наша заслужена пенсіонерка Гайдай Олена Григорівна. Запрошуємо вас на сцену.     
Нeхай цвiтуть пiд небом синьооким
Ще довго-довго днi й лiта,
А тиха радість чиста i висока,
Щоденно хай до хати заверта.
Бажєм Вам здоровя, сонця у зенiтi,
Любовi, доброти i щастя повен дiм,
Нехай у серцi розкошує лiто
І соняхом квiтує золотим.

Ведуча
На світанні іду за селом –
Манять стиглим колоссям лани.
Я і з сонцем веду діалог.
Про людей – трударів,
Це ж вони вклали душу в красу колосків,
Що стіною звелись наче гай,
Любить сонце моїх земляків
Їх щоденної праці врожай.
Багато років своєї праці у таку красу колосків, у щорічно високу врожайність культур віддав наш механізатор Кривенко Олександр Савич,  запрошуємо його рідних на сцену
Бажаєм довго-довго жити
Без сліз, без горя і журби
І хай із Вами радість буде
Сьогодні, завтра і завжди
Ведуча 1 :

Праця тяжка , але важлива , розуміють  всі кругом                                                              Це праця свинарки в колишньому колгоспі , в дощ, холод, спеку вони добросовісно виконували свою роботу, а саме вирощували поголів’я свиней.  Це сьогодні наші найстаріші свинарки – Кривенко Лідія Федорівна та Литвин Оксана Гаврилівна запршуємо вас на сцену
Дощ вітань відстукує слова на підвіконні,
Мелодія звучить на ноті "ля".
Все щастя, що заховане в долоні,
Хай сонечком всміхається здаля.
Для Вас в саду ростуть чудові квіти,
Сьогодні доля Вам в дарунок їх несе,
А посмішку дарує ніжне літо,
В якому Ви чарівні над усе.

Ведуча 1:

Летить вперед машина плавно,
Співа мелодію мотор.
Маестро на естраді головний,
А водій- в машині диригент.
Вирують поруч злі вітри,
 Попереду лише кілометри,
Та позаду клубочиться пил.
Але не страшна тобі дорога
І даль буде хороша,
Коли у рідного порога
Чекає  рідна тебе душа.
Запрошуємо на нашу сцену водія який нині на заслуженому відпочинку  Подріза Леоніда Степановича.
Бажаємо здоров'я міцного - без нього не милі ніякі діла,
В здоров'ї - багатство і радість, і більшого щастя нема.
Всього, що прекрасне є у житті,
Від щирого серця бажаємо всі.
Хай щастя панує у Вашому домі,
І радість хай буде завжди.
Здоров'я міцного і щедрої долі,
Хай Бог посилає на довгі роки!
Пісня __________________________________________________________________


Ведуча
Як душа заболіє думками,
про усе, що давно відцвіло,
я вернусь польовими стежками
пригорнутись до тебе, село.
Ми тут виростемо , й помисли чисті
понесемо у життя від землі.
ми не станемо своїми у місті,
ми серця залишимо в селі.

В цей день барвистий і прекрасний
Шістнадцять сповнилось Тобі!
Радості, усмішок, щастя
І доріг легких в житті!
Любити, вірити, чекати,
Купатись в розкошах, красі,
Мети своєї досягати,
Й здійснити задуми усі
На сцену запрошуємо: Вакульчук Владислава, Мартиненко Владислава, Лісовського Анатолія,  Лупаніну Валерію, Пікуль Юлію і Лимар Тетяну.

 Ведуча : А зараз для вас звучить пісня.

Ведуча: Повноліття — це, мабуть, головний день народження в житті.   Вас вважають дорослими, ви  самі  вирішуєте, що робити і як поступати. Ви вже можете  похвалитися яким-ніяким досвідом, але в той же час ви дуже молоді. Перед вами відкриті всі дороги, ви можете обрати будь-який напрямок. Так нехай же шлях, по якому ви підете у життя, буде легким  і приведе вас до здійснення заповітної мрії.
На нашу сцену запрошується: Боровко Інна, Накісько Олег, Полішко  Альона, Шерстюк Анна, Боровко Владислава, Литвин Аліна, Лісовський Едуард, Головня Марина і Кудря Вячеслав.


Ведуча. Для вас звучить музичне вітання.
Ведуча.
То ж ще раз з святом вас вітаєм,
здоров′я та наснаги вам бажаєм,
нехай безкрає синє небо
дарує вам дощик, коли вам треба,
нехай богаті врожаї
не покидають нашої землі,
щоби зі столу в вас не вибувало
і ковбаса і м′ясо й сало,
і щоб на нашій славній україні
була щасливою людина!

Ведуча

Бажаєм здоров’я і щастя в усьому ,
сімейного затишку рідному дому.
Наснаги в роботі і в справах везіння ,
крім того , достатку а також терпіння .
Нехай же всього у вас буде багато
і радість щодня в вашім домі луна.
Найменша дрібниця стане приводом свята,
а в серці завжди розквітає весна.

Ведуча .                                                                                                                                       Бажаємо щиро і щастя і миру
і долі ясної в житті .
Негоди не знати і горя не мати
і зараз , і в майбутті .
Прийміть вітання найщиріші наші
і побажання в цей святковий день.
Щоб від життя була завжди лиш радість ,
любов і шана від людей
Пісня


Ведуча                                                                                                                                      Бажаємо найкращого на світі ,
здоров’я, миру й доброти .
А серцю тільки теплоти .
нехай вам завжди радісно живеться ,
а дома лиш добро ведеться .
Хай щастя вікує у вашому домі
радість хай буде завжди .
Здоров’я міцного і щедрої долі
хай Бог посилає вам на віки.


Ведуча                                                                                                                                               Хай доля ласкава буде у вас,
дарує щасливі літа ,
здоров’я міцного , чистого неба
і просто людського тепла
щоб наше село розросталось і квітло
завжди щоб дзвеніла тут пісня крилата,
гули новосілля , весілля , родини
і радості й щастя було в нас багато.
Щоб кожному з нас усміхалася доля
господь дарував наснагу і сили .
Щоб ми проживали у дружному колі
і працею славили наші родини

Ведуча.
Ну ось ми про все вам розповіли
пора вже прощатись , кінчається свято
бажаємо вам у добрім здоров’ї прожити,
й наступного свята на той рік діждати.
Щоб наше село розросталось і квітло,
завжди щоб дзвеніла тут пісня крилата.
Гули новосілля, весілля , родини,
і радості щастя було в нас багато. 
 





Ведуча
Хай ніжні трелі солов’я доносяться з діброви,
хай ваші родичі , сім’я будуть живі, здорові.
Хай господь бог благословить святковий стіл у хаті,
і хай ніхто не боронить ,щоб ви були багаті.
Хай буде мирним небокрай ,хай сонце в небі сяє.
І чарка й шкварка й коровай , і хай душа співає.
Хай лине пісня над селом ,хай колосяться ниви.
Комори повняться добром ,і будьте ви щасливі 
Пісня.







четвер, 2 квітня 2015 р.

Звіт



  « Душу  й  тіло  ми  положим  за нашу  свободу»



                                                                                             Коновалівська  сільська  бібліотека
                                                                                             Зав.бібліотекою  Лупаніна Г.М.

Коновалівська  сільська  бібліотека  провела  масовий  захід « Душу  й  тіло  ми положим  за  нашу  свободу».  Мета заходу: вшанування  пам *яті   героїв  небесної  сотні, виховання патріотизму, національної гордості, любові  до  України. Захід    присвячений  загиблим  в  останніх подіях  на  Майдані    був  проведений у  Коновалівській  школі.  Захід  розпочався словами  ведучого          Олексія Шевченка.   


                          
                          Дай, боже, нам любити  Україну   понад  усе сьогодні  -  маючи,  щоб  не довелося потім гірко  любити – втративши.                                                                        
Загиблі  хлопці  своїми  життями  спокутували  цю  вину  за  всіх! Це  має  пам*ятати кожен!  Сьогодні,  завтра, завжди. Без  цього  ми  не можемо  відбудувати  свою  країну!

                              А сотню вже  зустріли  небеса…
                                              Летіли  легко, хоч  Майдан  ридав,           
                                          І з  кров*ю  перемішана  сльоза…        
                                 А  батько сина  ще  не  відпускав.
                                     Й заплакав  Бог, побачивши  загін –
                                           Спереду  - сотник, молодий, вродливий,
                                 І  юний  хлопчик  в  касці голубій,
                                   І  вчитель  літній – сивий – сивий.
                                  І  рани  їхні  вже  не  їм  болять…
                                              Жовто – блакитний стяг  покрив  їм  тіло…
                                Як  крила  ангел, злітаючи  назад,
                                  Небесна  сотня  в  вирій полетіла…
   Захід  був  оповитий національно - патріотичною   атмосферою. Присутні прослухали розповідь  ведучих про  трагічні  сторінки минулої  зими – переламні  дні  на  Майдані. Їхні  розповіді  супроводжувалися  слайдами  на  мультимедійній  дошці  про  події часів  революції  Гідності.  
    


Під  час  заходу  учениця 5 класу  Головня  Наталія  прочитала  вірш « А  сотню вже  зустріли  небеса» , Накісько  Юра учень 5 класу прочитав  « Небесна сотня – безневинна  жертва», а учень 4 класу  Астапов  Вітя прочитав вірш  на  честь  загиблих  героїв « Мені  наснилось».     
    
                                      

До  слова  було  запрошено  вчителя  історії  Кибкало  Валентину  Віталіївну, яка у  своїй доповіді  зазначила:   Українські  Ангели  загинули  за  правду, свободу, незалежність своєї  держави  і  ціною  жертовності  показали, що  наш  український  дух  є  незалежним, а  народ  нескореним.  Безумовно, жодного  з нас події, що  відбувалися рік  потому,  не  залишили  байдужими.  Герої  Небесної сотні  мають  стати  прикладом  для  кожного   свідомого  українця. Ми сьогодні в  скорботі  і з  великою  вдячністю  згадуємо  Героїв , яких  назвали Небесною сотнею – українців, які  загинули  в  Києві  на  майдані, вулицях Грушевського  та  Інституцькій. 


На  честь  героїв  Небесної  Сотні  учениця  7 класу виконала  пісню  « Мамо  не  плач».

Пісня « Прошу  в  неба і  землі» прозвучала  у  виконанні учениці  9 класу Лупаніної  Валерії.

В пам*ять про загиблих  ми згадали їхні  імена і продивилися  на  мультимедійній  дошці  відео – слайд.

На  закінчення масового  заходу  прозвучала Молитва  за  Україну.